Музика не потребує перекладу

В Івано-Франківську у рамках Дня Європи в обласній філармонії імені Іри Маланюк відбувся концерт «Паралелі» академiчного камерного хору «Кантус» з Ужгорода. Власне ідея виступу цього відомого колективу в Івано-Франківську та Львові з концертною програмою, де б звучали твори угорських та українських композиторів, належить волонтерці угорського культурно-освітнього центру в Івано-Франківську Дорі Домонкош з Будапешта, яка зараз викладає угорську мову в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. Такий проєкт підтримало Генеральне консульство Угорщини в Ужгороді.
А для закарпатського колективу це був перший сольний акапельний виступ в Івано-Франківську. Хор «Кантус», який у цьому році відзначає своє 35-річчя, відомий далеко за межами України. Він є лауреатом міжнародних конкурсів, учасником хорових фестивалів в Угорщині, Італії, Австрії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Великій Британії. Назва хору, якому у 2009 році надано статус академічного, не випадкова: слово «саntus» у перекладі з латинської означає «пісня, спів».
Репертуар колективу різноманітний: духовна музика, музика Ренесансу, українські народні пісні, твори українських композиторів, колядки, джазові композиції та інші. А концертна програма «Паралелі», яку змогли побачити івано-франківці, символізує унікальність, самобутність української та угорської культур та водночас показує, за словами диригента Еміла Сокача, «як багато у нас точок дотику». Адже, щоб зрозуміти душу народу, треба почути його пісню. А «музика не потребує перекладу», – це вже слова першого заступника генерального консула Ласло Куті.


Це підтвердив концерт, на якому звучали твори українських та угорських композиторів – українською і угорською мовою. Пісня «Люблю я темну ніч» на слова Максима Рильського українського композитора, диригента і педагога, засновника сучасної української музики Бориса Лятошинського, пісня «Сонце заходить» на слова Тараса Шевченка української композиторки, лауреата Шевченківської премії Богдани Фроляк (до речі, уродженки Прикарпаття) ніби обмінювалися барвами, доповнювали, перегукувалися з хоровими творами угорського композитора і музикознавця Золтана Кодая. А між ними, як пограниччя, – сюїти та обробки закарпатських народних пісень (швидше мініатюр завдяки своїй поліфонічності) Іштвана Мартона – українського композитора з угорським корінням з Ужгорода.
Як зазначили народний депутат України Оксана Савчук та заступник міського голови Івано-Франківська Петро Шкутяк, Івано-Франківськ – європейське місто, яке поважає культуру своїх сусідів і водночас плекає своє мистецтво, традиції, ідентичність. Музика зближує людей. А для угорців, які живуть в Івано-Франківську, концерт «Кантуса», за словами голови угорського культурно-освітнього центру Мирослави Нагорняк, «став ковтком повітря і живою музикою рідної мови».
Паралелі не перетинаються – стверджує наука. А, може, у царині музики і співу це твердження не діє? Бо точки дотику таки можна знайти. І від того світ стає багатшим і яскравішим.

День Другетів уп’яте святкували в Ужгороді

Реконструкція лицарських боїв, різноманітні майстер-класи, тематичні лекції, ярмарок народних ремесел, частування смаколиками – уже вп’яте відзначили День Другетів в Ужгороді. У 2021 році заходи організували

ЧИТАТИ ДАЛІ »

Лицарі Ордену паленчарів

У Мукачеві прийняли перших 8 закарпатських виробників паленки до Лицарського Ордену паленчарів. Посвята вісьмох закарпатських виробників паленки, які стали першими лицарями Закарпатського Лицарського Ордену паленчарів,

ЧИТАТИ ДАЛІ »