Проблеми нацменшин Закарпаття – у полі зору голови держслужби з етнополітики

Проблемні питання національних меншин на Закарпатті, утиск їхніх прав, новації освітнього та мовного законодавства та інше стали темами для обговорення під час зустрічі голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті України Олени Богдан з представниками угорської нацменшини, зокрема, з головою Демократичної спілки угорців України (UMDSZ) Ласло Зубаничем та почесним головою цієї організації, відомим політичним та громадським діячем Закарпаття Михайлом Товтом. Зустріч відбулася вчора в Ужгородському угорському домі.

Фахівці держслужби зазначали, що мають намір за участі представників нацменшини підготувати питання для обговорення під час спільної українсько-угорської комісії, яка вперше за багато років повинна відновити свою роботу. Саме тому на розгляд фахівців слід винести ті проблемні питання, які потребують усебічного вивчення, аналізу та розгляду.

Олена Богдан наголосила, що очолювана нею держкомісія відповідальна за ведення двосторонніх комісій з питань нацменшин, одна з яких є українсько-угорською, відповідальна за проходження Україною моніторингового циклу Європейської хартії регіональних мов і мов меншин, а також забезпечує звітування України за рамковою конвенцією про захист національних меншин (наразі готовий проєкт доповіді, який буде невдовзі виноситися на громадське обговорення).

“Ми також працюємо над Концепцією державної цільової національної програми «Єдність у розмаїтті», оскільки наш аналіз того, що відбувається в державних механізмах показує, що коли це оформлено як державна цільова програма, то це має певну сталість: влада може мінятися, а механізм державної роботи є сталим і працює.  Ми хотіли б, щоб елементи, що сприяють самовираженню різних нацменшин, були закладені в цій програмі. В усій цій роботі, в тому числі при опрацювання законопроєкту про нацменшини, нам важливо розуміти, щодо чого є стурбованість, чому вона виникає, які джерела стурбованостей, і бути в змозі аналізувати та прояснювати непорозуміння. Бувають моменти в державній політиці, які потребують, щоб був орган, який стабільно аналізує, вивчає ситуацію і рекомендує, які питання потребують доопрацювання, які вийшли з-під уваги тощо», – зазначила пані Олена.

Також голова служби зазначила, що наразі відомство готуємося до поновлення роботи українсько-угорської комісії, яка 10 років не збиралася. «І ми хотіли б до цього засідання глибше розуміти ситуацію щодо тих чи інших питань, зрозуміти, що турбує вас найбільше, хотілося б почути ваші сподівання від роботи комісії», – додала голова.

Михайло Товт висловив удячність за те, що поважна комісія звернулася до представників угорської нацменшини для опрацювання проблемних питань та причин їхнього виникнення. За його словами, на жаль,

«…ми занадто розбіглися в поглядах за останні 5-6 років, хоча досі були юунісонні, більше того, починаючи від етапу народження України ми рухалися хай із певними суперечками, але знаходили спільну мову».

Товт наголосив, що угорська нацменшина завжди вважала, що вона є органічною частиною населення як на рівні області, так і держави. Проте останні тенденції в суспільстві занадто сумні та змушують насторожитися. Так, за словами пана Михайла, «якщо років п’ять тому в українському суспільстві менше 6 % громадян ставилися негативно до угорців, то зараз – 40 %, після росіян угорці на другому місці. Це результат одного із опитувань. Треба шукати причини, чому так сталося».

Наголосили представники нацменшини на актуальних проблемах освітнього та мовного законів, про які неодноразово йшлося на численних зустрічах, були оприлюднені відповідні заяви тощо.

«Ми законослухняні громадяни, ми будемо виконувати закони, але очікувати від нас, що ми проти цього не будемо висловлюватися, не варто», – наголосив Михайло Товт.

Акцентували представники угорської нацменшини і на проблемах книгодрукування та видання періодики згідно з чинним законодавством, на проблемних моментах в організації навчального процесу.

Наголосили присутні й на тому, що невірним є, коли називають угорців українцями угорського походження. «Ні, це невірно! Ми – угорці, які живуть в Україні і мають громадянство України».

Болісним є питання використання символіки нацменшинами: «Чудові» сюжети йдуть про те, що на будівлях наших є угорські прапори. Але там вони з 1991 року! В законі про нацменшини, який досі діючий, передбачено вільне використання національної символіки, і це не треба забувати», – зазначили присутні.

Михайло Товт та Ласлов Зубанич передали всі пропозиції представникам служби і висловили надію, що під час засідання двосторонньої комісії всі питання  будуть озвучені та опрацьовані.

Надія Петрів

Науковець, громадський діяч Михайло Товт – про нацменшини та їхні права в Україні

Михайло Товт – фахівець із прав національних меншин, представник угорської меншини в Україні. Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН

ЧИТАТИ ДАЛІ »

Як має працювати Закон України “Про корінні народи України”?

18 травня цього року, в день вшанування пам’яті депортації кримськотатарського народу у 1944 році, Президент України Володимир Зеленський, виконуючи свою обіцянку, дану рівно рік тому,

ЧИТАТИ ДАЛІ »

Проблеми з освітою на Закарпатті не пов’язані з національними меншинами

Ми вже писали про розслідування за результатами ЗНО і стало зрозуміло, що четвертий рік поспіль Закарпаття за результатами ЗНО займає останнє місце не через те,

ЧИТАТИ ДАЛІ »