Чардаш, фестивалі і «великий світ»

Фестиваль угорської народного мистецтва втридцяте відбувся 19 вересня в селі Дерцен на Мукачівщині. Участь у ньому взяли 27 колективів з 17 сіл Закарпаття.

«Вперше він пройшов у 1989 році в місті Чоп, — розповів один із організаторів, голова Демократичної спілки угорців України Ласло Зубанич. — Задум був такий, щоб показати себе і дати молодим можливість навчитися азам фольклорного мистецтва і розвиватися. Відтоді кожного року естафета фестивалю переходить з села до села, з Вишкова до Чопа і Ужгорода. За останні 30 років цей захід вже охопив усе Закарпаття. В деяких селах фестиваль проходить по кілька років поспіль — це в селах Петрово, Єсень, Дерцен».

Показати себе і подивитись інших

Ласло Зубанич розповів: колективи хочуть показати себе і свою родзинку: чи у виконанні, чи в репертуарі, чи у костюмах. І водночас подивитися на інших.

Костюми частково виготовляються в Ужгороді: є майстерні, які цим займаються. «Матеріали і робота, звичайно, дорогуваті, але тепер з різними ґрантами оркестр і танцювальні колективи можуть собі це дозволити», — сказав він.

Окрема тема — танцювальні чобітки: «Раніше були хороші майстри серед ромів в Ужгороді, тепер вони вже це не роблять. Була спеціальна європейська програма для радванських ромів, які виготовляли танцювальні чобітки. Тепер же взуття для танців замовляють з Угорщини. І якщо колектив взутий, то на решту костюму потрібно біля 100 тисяч гривень», — сказав Ласло Зубанич.

Є попит на народну культуру

На фестивалі в багатьох колективах виступали діти різного віку. Заступниця голови Товариства угорської інтелігенції Закапаття Андріана Фукс розповіла: наймолодшим учасникам цьогорічного фестивалю 5 років, найстарші учасники — пенсійного віку. Колективи приїхали з вокальними, танцювальними номерами і один колектив — «Боржоварі» — виконував народну музику. На фестивалі нацменшин «Золото Карпат», який відбувався на «Золотій горі» 18 вересня, вони отримали призове 3 місце.

Ласло Зубанич каже: такі фестивалі дуже потрібні також і керівникам органів самоврядування, які дивляться на резуьтат роботи: чи варто вкладати в культуру кошти?

«І виявляється, що варто, бо є віддача, — каже він. — Такі фестивалі виривають дітей з компьютерів у справжній світ і помагають їм жити громадським життям. Молодь, яка тепер виступає, побачить світ: їх запрошують до Трансільванії, до Сербії. У світі є попит на народну культуру. І якщо дитина починає займатися танцями, то це затягує. Наприклад, дівчата вже відпускають довге волосся, щоб можна було заплести коси і вплести в них стрічки (елемент народного костюму, — авт.). Крім того, вони починають себе інакше поводити, інакше розмовляти».

Існує ще один момент. Ласло Зубанич розповів, що в Угорщині діє спеціальна програма, в рамках якої хореографи приїжджають на Закарпаття і навчають дітей.

«І якщо колектив гарно себе покаже на таких фестивалях, то наступного року може вже подавати заявку чи на якісні чобітки, чи ще на щось… Крім того вони можуть розраховувати на те, що їм дадуть фахового хореографа. Тобто якщо людина хоче і показує себе, тоді з обох боків кордону ідуть їй назустріч і людина чи колектив можуть отримати суттєву допомогу. І матеріальну, і методичну, і духовну», — пояснив голова ДСУУ.

Підхід самоврядування

«Найбільшою проблемою на шляху розвитку колективів я б назвав підхід самоврядування: чи є кошти на підтримку колективів. Адже тут треба і будинок культури утримувати та опалювати, і допомогти дітям та профінансувати поїздку на концерти чи фестивалі в інші села чи міста. Це основна проблема. Якщо сільський голова розуміє потребу, тоді проблем нема, а там, де будинки культури чи бібліотеки скорочують і закривають, там через кілька років буде такий вакуум культурний у громаді, що повернути нормальний стан буде дуже непросто», — сказав голова Демократичної спілки угорців України.

«Знайти друзів і нові знайомства»

На фестиваль у Дерцен 27 колективів із 17 сіл. Виступали з Сюртівської, Чопської, Доброньської, Мукачівської, Берегівської та Вилоцької тергромад. Адріана Фукс сказала: найбільше приїхало з Берегівської територіальної громади — танцювальні колективи з 7 сіл. Із села Тиглаш приїхало 42 учасника (4 колектива), це найчисленніша команда. А з села Варієво приїхали 4 людини. Вона також пояснила, що 2 роки фестиваль не проходив: у 2014 через війну та минулого року — через пандемію.

Зазвичай на цих фестивалях проводять також виставку-ярмарок: тут є вишиванки, сувеніри, особливо з сухого кукурудяного листя, що є традиційним для угорської культури.

«Завжди при організації цих фестивалів нам допомагає облдержадміністрація, управління національностей і релігій та Центр культур нацменшин, — розповіла Андріана Фукс. — Кожного разу учасники отримують від нас грамоти і прості подарунки: кавоварку, чайник чи що потрібно для колективу в побуті…»

Демократична спілка угорців України є членами оргкомітету з 2005 року. Вони подають заявкки на ґранти в різні фонди і забезпечують фінансовий бік питання та організаторські моменти. Серед організаторів фестивалю також і центр підтримки угорської культури.

… Колектив народного танцю «Седеріндо» приїхав із села Кідьош, Берегівська ТГ. На фестиваль приїхали 10 людей, виконали 2 танці.

«На цьому фестивалі ми виступаємо регулярно, щороку представляємо своє село. Вже десь 4-5 років. Нам подобаєтся брати участь у таких фестивалях, тут угорська громада може показати себе, подивитись народні танці, співи і це хороша можливість знайти друзів і нові знайомства».

Наступного року фестиваль прийматиме село Вербовець на Берегівщині.

Науковець, громадський діяч Михайло Товт – про нацменшини та їхні права в Україні

Михайло Товт – фахівець із прав національних меншин, представник угорської меншини в Україні. Старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН

ЧИТАТИ ДАЛІ »

Як має працювати Закон України “Про корінні народи України”?

18 травня цього року, в день вшанування пам’яті депортації кримськотатарського народу у 1944 році, Президент України Володимир Зеленський, виконуючи свою обіцянку, дану рівно рік тому,

ЧИТАТИ ДАЛІ »

Проблеми з освітою на Закарпатті не пов’язані з національними меншинами

Ми вже писали про розслідування за результатами ЗНО і стало зрозуміло, що четвертий рік поспіль Закарпаття за результатами ЗНО займає останнє місце не через те,

ЧИТАТИ ДАЛІ »