Олег Лукша: «Доля Карпатського Єврорегіону нині залежить від справжніх еліт і громадськості Закарпаття»

На цьому тижні в електронних ЗМІ була опублікована міжмуніципальна і громадська ініціатива «Закарпаття – український центр Карпатського Єврорегіону». Редакція зустрілась з цього приводу з одним із ініціаторів звернення щодо утворення коаліційного об’єднання асоціацій органів місцевого самоврядування, громадських і неурядових організацій та експертів і науковців області з аналогічною назвою, керівником Офісу реформ і виконавчим директором Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України Олегом Лукшою.

 

-Пане Олеже, за останні 5-7 років очолювані Вами громадські об’єднання, зокрема і Закарпатське РВ АМУ, достатньо активно діють у коаліційних об’єднаннях «Реформи задля гідного життя» та «Форум екологічного порятунку Закарпаття». Що зумовило утворення ще однієї коаліції?

– На відміну від демократичних країн Європи і світу, де подібні структури громадянського суспільства виникають з потреб їх самоорганізації на грунті спільних інтересів, в Україні коаліції найчастіше створюються через неспроможність або небажання влади вирішувати проблему, яка загрожує катастрофічними наслідками. Нерідко – коли чиновники у державній владі або місцевій раді не лише не захищають державні інтереси чи інтереси громад, але й порушують закони. Так було із незаконним саботажем децентралізаційної реформи на Закарпатті з боку ОДА у 2015-2019 рр. Тоді цьому протистояла лише коаліція «Реформи задля гідного життя». Так було і є зі спробами тандемів «бізнес – влада» масової забудови гірських річок Закарпаття малими ГЕС або вітроелектростанцією на полонині Боржава задля прибутків на «зеленому тарифі». Системно та у судах, протидіє таким шкідливим для природи Закарпаття прожектам з 2012 року коаліція «Форум екологічного порятунку Закарпаття». Нині ж мова йде про помилкове, вкрай непродумане за наслідками для Закарпаття і держави Україна загалом, рішення  керівництва обласної влади 2008 року про передачу повноважень представляти західні області України у Міжрегіональній асоціації «Карпатський Єврорегіон» до Львівської обласної ради. До речі, створення коаліції «Закарпаття – український центр Карпатського Єврорегіону» супроводжується ще й громадською експертизою імовірних порушень законів та всіх подальших обставин і наслідків рішення 2008 року. Адже пройшло 12 років і найбільший у Європі за населенням і територією Карпатський Єврорегіон, як один із найвагоміших інституційних здобутків транскордонної і міжнародної політики незалежної України, що міг би слугувати нині ще й інструментом реалізації Угоди про асоціацію України з ЄС та важливою складовою безпекової політики, нині фактично не функціонує і перебуває на грані розвалу. А це вже не фіглі, як кажуть на Закарпатті.

– Чому знову саме Закарпатське РВ АМУ  на вістрі нової громадської ініціативи?

– По-перше, зі старшого покоління експертів і урядовців 90-х і 2000-х років, які були фундаторами транскордонного співробітництва на Закарпатті після падіння «залізної завіси» на кордонах СРСР і знають все про Карпатський Єврорегіон, суспільно активних людей залишилось небагато. По-друге, величезній когорті представників справжньої еліти Закарпаття зі сфер науки, освіти, культури, місцевого самоврядування, державного управління, громадянського суспільства, медіа та промисловості і бізнесу краю, які нині об’єднали свої зусилля у коаліції «Закарпаття – український центр Карпатського Єврорегіону», надто небайдужими є ті проблеми, що створюють Закарпаттю штучні бар’єри для розвитку у найчутливішій сфері нашої геостратегічної переваги – розташування на кордонах із 4-ма країнами ЄС. Скільки можна владі, як мантру, з року в рік повторювати про «унікальність географічного розташування» Закарпаття – і нічого не робити, щоб найбільш ефективна, гнучка, уже достатньо унормована у законодавстві, з історичним досвідом формування нинішньої архітектури «Європи без  кордонів» така потенційно ефективна інституція як Єврорегіон була залишена у минулому! Якщо хтось вважає, що перебільшую, нехай ознайомиться з текстом Регіональної стратегії Закарпаття до 2027 року, в якій Карпатський Єврорегіон всього один раз, та й то побіжно згадується. Навіть без натяку що небудь спланувати чи покращити на майбутнє з участю цієї інституції

По-третє, ініціативу громадськості Закарпаття підтримали Загальні Збори Закарпатського РВ АМУ та Загальні Збори Регіональної асоціації міст, селищ і сіл та громад «Закарпаття – ХХІ століття». Разом вони представляють територіальні громади, в яких проживає 87 відсотків населення Закарпаття! На зборах мені надано всі  повноваження з представлення інтересів громад у досягненні мети коаліції. У чому ці інтереси? Лише співпрацюючих із Закарпаттям міст-побратимів і міст-партнерів у сусідніх Угорщині, Словаччині, Румунії і Польщі – понад 80. Нічого подібного – особливо, що стосується Угорщини, Словаччини Румунії – Львівська область і близько не має з цілком об’єктивних причин. По-четверте, нас надихає світла пам’ять про видатну особистість Закарпаття – ініціатора і засновника у 1993 році першої у Центральній і Східній Європі та найбільшої у Європі інституції міжнародного і транскордонного співробітництва пострадянської доби – Міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон», першого (і останнього) всенародно обраного губернатора Закарпатської області, Надзвичайного і Повноважного Посла України у Чеській і Словацькій республіках, народного депутата  ІІ скликання, автора  і керівника робочої  групи з підготовки Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» – Сергія Устича. Лідерів з таким інтелектуальним, управлінським та державотворчим доробком Закарпаття більше не мало у своїй новітній історії. І це особливо спонукає нас до відродження його дітища –  Карпатського Єврорегіону в нових історичних умовах. Особисто добре знав і тісно співпрацював із Сергієм Устичем, ще й як видатним вченим, доктором наук і засновником нового наукового напрямку –  соціологічного сервісу та системних статистичних досліджень транскордонних процесів, як засновником і директором Інституту транскордонного співробітництва у м. Ужгороді, автором понад 90 наукових статей і монографій та координатором унікальних наукових проєктів транскордонної співпраці, аналогів яким у наш час девальвації цінностей наукових досліджень немає.

– Що можете сказати про досвід організацій, з Вами пов’язаних, у діяльності Карпатського Єврорегіону?

– Цьому досвіду уже виповнюється 20 років. До речі, як днями виповнюється 20 років від утворення Закарпатського РВ АМУ зі статусом юрособи. Так у 2001 році та у 2004 році, мені АМУ доручила провести перші форуми міст-партенрів та міст-побратимів «Україна-Словаччина-Угорщина» у м. Ужгороді та «Україна-Румунія» у м. Баю-Маре. Форуми мали неабиякий успіх. Перша стратегічна програма міста, розроблена під моїм керівництвом «Ужгород-2010» у 2001 році перемогла на конкурсі Карпатського Фонду, котрий функціонує донині. На початку 2000-х років саме Карпатський Фонд при Карпатському Єврорегіоні надавав конкурсні можливості участі у грантових програмах багатьом ГО Закарпаття, що ставали на ноги. Серед них були і наші ГО

З 2002 року зініціював і був головним редактором першого електронного інформаційно-аналітичного вісника «Карпатське європартнерство міст і регіонів», та активно просував у ньому концепцію інституційного посилення ролі муніципалітетів у Карпатському Єврорегіоні, яка особливо затребувана тепер – після проміжкового етапу децентралізації. У співпраці із тоді ще новоствореним Агентством регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» у 2002-2003 рр. приймав активну участь у розробці Стратегії транскордонного співробітництва «Карпати2004-2011» – фактично першої Стратегії Карпатського Єврорегіону

На пропозицію обласної ради готував усі матеріали і проєкти рішень до останнього у м. Ужгороді засідання керівників регіонів – членів МА «Карпатського Єврорегіону» 8 вересня 2010 року, яке відбулось напередодні міжнародної конференції Ради Європи у м. Ужгороді «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів України».

Саме тоді підготував і домігся ухвалення Протокольного рішення щодо  утворення міжнародної експертної групи з метою розроблення «Концепції розвитку МА «Карпатський Єврорегіон» у змінених реаліях транскордонного співробітництва». Львівська обласна рада на той час уже перебрала від Закарпаття повноваження національного представника серед 4-х областей  Західної України. Але в сумнівний правовий спосіб передала їх Асоціації органів самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» зі статусом місцевої. Протокольне ж рішення ужгородського засідання 2010 року ми все-таки реалізували. І на найвищому рівні розробки Стратегії, а не Концепції. Але без участі Польщі, бо вона не була учасником Програми Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Тим не менше, ми запропонували польській стороні участь у розробці Стратегії.

Отже, у 2013-2014 рр. у складі провідних експертів від України разом з Наталією Носа-Пилипенко, Оксаною Станкевич-Волосянчук, Тетяною Кулик та Вадимом Пилипенко, а також групами експертів зі Словаччини, Угорщини, Румунії і за сприяння та підтримки і участі Асоціацій європейських прикордонних регіонів і її генерального секретаря Мартіна Гілермо Раміреса була розроблена Стратегія Карпатського Єврорегіону – 2020. Від України в переліку залучених учасників розробки Стратегії Карпатський Єврорегіон – 2020 є ще понад 30 осіб – це представники обласних влад і експертних спільнот західних областей. У 2015 році ця Стратегія отримала спеціальну Почесну відзнаку у ЄС, як краща єврорегіональна стратегія. Не дивлячись на наші численні звернення, Закарпатська обласна рада, представники якої запрошувались і брали участь в усіх заходах стратегічного планування впродовж 1,5 року, так і не розглянула за 2015-2020 рр. питання впровадження Стратегії Карпатський Єврорегіон – 2020. Втім жити минулим громадськість та новостворені за децентралізаційною реформою 64 територіальні громади Закарпаття не збираються. І налаштовані на рішучі зміни, реалізуючи нові спроможності у розвитку.

– Але ж обласна рада першою в Україні разом з угорськими партнерами кілька років тому стала учасником нової, більш практичної форми транскордонного співробітництва – Європейського об’єднання територіального співробітництва «Тиса».

– Асоціації органів самоврядування і громадськість Закарпаття давно схвалили цей важливий крок у напрямку наповнення проєктами співпраці з Угорщиною. Але до чого тут єврорегіон – значно раніше унормована організаційна форма транскордонного співробітництва – у даному випадку аж 5-ох країн Карпатського мегарегіону? Єврорегіональна співпраця – це набагато ширше, багаторівневе поняття з різними формами роботи, які охоплюють практично всі сфери транскордонного співробітництва: від міжмуніципального і гуманітарного – до наукового і природоохоронного, від економіки і культури – до проблем безпеки і міграції.

До того ж, особливістю українських регіонів і територіальних громад Західної України, як суб’єктів транскордонного співробітництва в рамках Карпатського Єврорегіону, є те, що за рівнем об’єктивних сукупних характеристик місцевого і регіональногго розвитку ми суттєво відстаємо від прикордонних регіонів країн-сусідів ЄС. Але ж транскордонне співробітництва – це вулиця з двостороннім рухом. Отже, українська сторона має не лише щось отримувати, але й  передавати партнерам у прикордонні! І в цьому на перший план виходить стратегія «м’якої сили», в чому Закарпаття й інші прикордонні регіони Західної України, на мій погляд, все ще мають немалий перелік переваг у порівнянні із сусідніми східними для них прикордонними регіонами Угорщини, Словаччини, Румунії і Польщі. Минулорічний проєкт Дмитра Тужанського та його ГО «Інститут Центрально-Європейської стратегії» під промовистою назвою «Re: Open Zakarpattya», серед іншого, переконливо підтвердив і приховані спроможності сукупного інтелекту та культурно-історичних надбань соціуму Закарпаття у конкуренції з іншими сусідніми регіонами ЄС. Для успішної реалізації подібних спроможностей якнайкраще підходить саме така універсальна інституція як Міжрегіональна асоціація «Карпатський Єврорегіон».

– Отже, на якій стадії нині перебуває коаліційне об’єднання «Закарпаття – український центр Карпатського Єврорегіону» та які його найближчі плани?

– Нині до участі в діяльності Коаліції долучилося уже понад 40 громадських об’єднань та асоціацій. Ми провели консультації і робочі  зустрічі з-понад 50-ма експертами, вченими і громадськими  активістами Закарпаття, а також з повноважними представниками Карпатського Єврорегіону в Угорщині, Румунії, Словаччині і Польщі. Мали годинну онлайн робочу зустріч з Генеральним секретарем Асоціації  європеських прикордонних регіонів Мартіном Гілермо Раміресом. Усі без винятку експерти і науковці в готовності  підтримувати наші ініціативи та плани дій по відродженню Карпатського Єврорегіону в нових реаліях триваючої децентралізаційної реформи в Україні. Реалізуючи першу статтю суттєво вдосконаленого у вересні 2018 року Закону України «Про транскордонне співробітництво», в якій визначено, що «суб’єкти транскордонного співробітництва – територіальні громади, їх  представницькі органи та їх об’єднання», Закарпатське РВ АМУ по узгодженню з іншими регіональними відділеннями АМУ Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей у березні 2021 року та на відзначення 20-ліття своєї діяльності – відкриває Міжрегіональний Офіс місцевих рад, асоціацій та громадських об’єднань з питань єврорегіональної співпраці та євроінтеграції «Карпатський Єврорегіон – Західна Україна».

На виконання рішення лютневих Загальних Зборів Закарпатського РВ АМУ завершується підготовка Міжрегіональної  аналітичної доповіді «Відродження діяльності МА «Карпатський Єврорегіон» в нових геополітичних реаліях та в умовах євроінтеграційного поступу України». Доповідь буде передана обласним радам і обласним держадміністраціям західних регіонів та оприлюднена. Маємо намір також провести її громадське обговорення за участі депутатів обласних рад. Звісно, з метою усвідомленого прийняття ними відповідних рішень про визнання  Закарпатської обласної ради національним представником від областей Західної України у МА «Карпатський Єврорегіон». Відповідно, готуємо листи-подяки від асоціацій місцевого самоврядування та громадських об’єднань Закарпаття Львівській обласній раді та місцевій Асоціації органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати-Україна» за 12-річну проєктну роботу в інтересах громад гірських територій Західної України,  у т.ч. й Закарпаття, і за підтримки польських партнерів і програм та Мінрегіону України. І хоча ця проєктна робота, як вважаємо, прямо не стосувалась інституційної діяльності Карпатського Єврорегіону, вона надзвичайно актуальна і потрібна з огляду на  один із нинішніх  пріоритетів державної регіональної політики України – досягнення згуртованості українських регіонів.

У наші плани входить і проведення Міжрегіональної науково-практичної конференції пам’яті Сергія Устича на базі Ужгородського національного університету за підтримки новоствореного ГО «Інститут стратегічного розвитку Закарпаття». Орієнтовна тематика конференції «Карпатський Єврорегіон та міжрегіональна співпраця територіальних громад і влад та наукових установ Західної України».

Дуже важливо, щоб наші колеги із сусідніх областей Західної України на основі об’єктивної і достовірної інформації  та багаторічних наукових розробок самі прийшли до висновку, що альтернативи Закарпаттю, як українському центру Карпатського Єврорегіону, просто не існує.

І що це вигідно навіть не стільки Закарпаттю, як Львівській, Івано-Франківській та Чернівецькій областям. З огляду як на чисто природно-географічні, так і геополітичні, просторово-інфраструктурні, економічні, екологічні і навіть мовно-етнокультурні чинники і фактори. А також – з урахуванням програмно-територіальної політики ЄС у програмах Європейського Сусідства і Партнерства, Дунайської Стратегії тощо, в яких Закарпаття є ключовою територією. Важливим є і те, що  природньою і логічною є зацікавленість прикордоння Румунії, Угорщини і Словаччини до співпраці саме із сусіднім Закарпаттям, де компактно проживають національні меншини і з яким є спільне історичне минуле.

– А що буде із невпроваджуваною в Україні Стратегією «Карпатський Єврорегіон – 2020»?

– Ми уже зініціювали її доопрацювання в нових історичних реаліях постпандемічних  глобальних відносин між країнами у Карпатському мегарегіоні. Саме нами від Закарпаття  у 2015 році був запропонований девіз-слоган Карпатського Єврорегіону: «Єдність у розмаїтті і розвитку в Карпатах». Цей девіз-слоган, як ми прогнозуємо, буде актуальним ще багато років. Отже, до роботи, бо доля Карпатського Єврорегіону нині залежить від справжніх еліт і громадськості Закарпаття.

І ще дуже важлива новина у сфері змін фінансування державної політики регіонального розвитку. У Мінрегіоні готують нормативні документи з поділу України на 10 функціональних зон – незалежно від поділу територій на регіони. Так от, 4 області Західної України, що входять до Карпатського Єврорегіону, територіально входять одночасно мінімум до 3-х функціональних зон: прикордонні регіони; гірські території Українських Карпат; природоохоронні території (Смарагдова мережа). Це ще  більше підсилює значення ідеї відродження та вдосконалення Стратегії Карпатського Єврорегіону.

РІО

Ноутбуки з Угорщини для проведення дистанційного навчання отримали викладачі Українсько-угорського інституту УжНУ

Українсько-угорський навчально-науковий інститут УжНУ днями отримав велику кількість ноутбуків від благочинної організації IMG Solution Zrt (керівник Габор Сентдьорді). Вони були необхідні для того, аби викладачі інституту мали можливість безперешкодно проводити дистанційне навчання, розповів директор закладу Олександр Шпеник.

ЧИТАТИ ДАЛІ »

Звернення лауреата почесної відзнаки імені Ороня Яноша Віктора Трошкі

21-го березня цього року президія Закордонного відділення Академії наук Угорщини на своєму засіданні присудила Віктору Трошкі Почесну відзнаку імені Ороня Яноша “за вагомий внесок у розвиток науки”.

ЧИТАТИ ДАЛІ »

До Чопської МТГ надійшла гуманітарна допомога з міста Загонь

Чопська міська рада, відділ охорони здоров’я в особі начальника відділу Віктора Курина висловлює щиросердечну подяку міському голові міста Загонь (Угорщина) Ласлові Гельмеці за надану гуманітарну допомогу у вигляді медикаментів та перев’язувальних матеріалів.

ЧИТАТИ ДАЛІ »