Ласло Варі Фабіан – серце закарпатської угорської літератури

Так висловлювались про знаного поета, письменника, перекладача, критика, допитливого краєзнавця, громадського діяча промовці, що зібрались у виставковому залі імені Мігая Мункачі консульства Угорщини в Берегові з нагоди 70-річчя митця.
Представляючи винуватця події, керівник дипломатичної установи Матяш Сіладі наголосив на вагомому внеску Ласло Варі Фабіана у розвиток художнього слова в регіоні, його патріотизмі, вірності обраній позиції та традиціям свого народу.
«Творчість автора – це яскравий приклад поєднання многонаціональних мотивів багатобарвного Закарпаття,- зауважив дипломат.- У його творах відчуваємо біль постраждалих у боротьбі з комуністичним режимом, їх надію на краще майбуття.»
Батько поета теж зазнав знущань з боку радянської влади, потрапивши у сталінські табори. Не мирився з пригніченням і Ласло. Він активно долучився до першого угорського руху краю за громадянські права, став членом літературного гуртка Вільмоша Ковача, який відстоював ці позиції.
Тому довелося “перервати” навчання в Ужгородському університеті й на два роки одягнути форму військовослужбовця радянської армії. Пізніше своє знаходження у лавах ֧“доблесних” РА відобразив у романі “Сamp Post”.
“Загалом Ласло Варі Фабіан – автор численних поетичних збірок, новел та есе, історичних романів,- каже про нього Голосу Карпат віце-консул Андраш Мігай Беке, теж член Спілки письменників Угорщини. – Вже не пригадую, коли познайомилися з ним особисто, але його поезія одразу, як кажуть, взяла за серце, і тому надзвичайно приємно було згодом поспілкуватия з ним особисто, обмінятися думками.”
Лауреат престижної відзнаки імені Аттіли Йожефа, нещодавно з нагоди національно свята Угорщини, 15 березня, отримав і найвищу нагороду країни – премію Лайоша Кошута. В його активі ще чимало різних літературних відзнак, але останню вважає найбільш вагомою для себе.
“Ми гордимося, що серед нас є і працює такий талант, як Ласло Варі Фабіан,- говорить Голосу Карпат директор одного з ужгородських видавництв, поет і письменник Дьєрдь Дупка. – Дуже сподіваємось, що його шлях продовжать інші молоді митці.”


Серед останніх сам винуватець торжества назвав Гергеля Марчака, якого вважає “найкращим сьогднішнім угорським ліриком Закарпаття”.
Із приводу ювілею та нагоди високої відзнаки лауреата тепло вітали президент Закарпатського угорського інституту Ілдика Орос, секретар КМКС Ласло Молнар, голова Демократичної спілки унорців України, кандидат історичних наук Ласлов Зубанич, інші поважні особи.
Невимушену творчу атмосферу спілкування забезпечували також артист Закарпатського обласного угорського драматчиного театру Андраш Качур, який в супроводі гітари виконав кілька покладених на музику віршів поета, і викладач Виноградівської школи мистецтв Беата Сарводі, котра майстерним виконанням ностальгічних мелодій на скрипці повертала присутніх у їх минуле.

Законопроєкт про “національні спільноти”: неякісний товар у гарному пакуванні

Однією з умов, дотримання яких Європейська комісія вимагає для збереження статусу України як кандидата на вступ до ЄС, є завершення “реформи правової бази для національних меншин”. Ідеться про ухвалення нового закону про національні меншини, який має замінити застарілий і по суті недієвий закон від 1992 року.

Етноспільноти підтримують якнайшвидший вступ України до ЄС

21 липня у будівлі Міністерства культури та інформаційної політики України відбулася консультаційна зустріч з етноспільнотами України Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка, першого заступника Міністра Ростислава Карандєєва та Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Олени Богдан. Зустріч пройшла в кросформаті (офлайн та онлайн).